Тарас Слободян – корінний тернополянин, герой Небесної Сотні. Він отримав диплом з відзнакою у ТНЕУ, навчався там в аспірантурі і готувався до захисту кандидатської дисертації. У 2014-му році хлопець приєднався до Євромайдану, там він пропав безвісти. Пізніше його пошматоване тіло знайшли аж біля Сум.
Дослідити біографію героя взявся заслужений журналіст України Євген Баров. Він виявив, що в університеті, який успішно закінчив Тарас Слободян, немає навіть пам’ятної дошки героєві. Більшість студентів та викладачів не пам’ятають про нього.
«Цей молодий чоловік тільки досягнув тридцяти однорічного віку, проте навіть точна дата його смерті невідома. Тарасове тіло знайшли аж 1 березня 2014-го року на околиці Сум зі слідами численних катувань з відірваними кистю лівої руки і пальцем правої. Неможливо уявити яких жахливих туртур він зазнав. Експертиза констатувала: він помер у жахливих муках. Цей молодий чоловік трагічно загинув за Україну. Виповнюється три роки від дня його смерті. Але чи вшановують і пам’ятають його подвиг у рідному Тернополі? У школі №12, де він навчався лише минулого року встановили пам’ятну дошку. Але натомість у нашому ТНЕУ, який ще недавно називали «президентським», лише загальний стенд присвячений Небесній Сотні. Ні на фасаді, ні в кабінетах, ані в жодній аудиторії, де ще не давно вчився і працював Тарас Слободян, немає жодної згадки про нього. Його подвиг відзначив Президент України, а в нашому ТНЕУ чомусь подвигу не бачать. Минуло майже три роки – тотальна амнезія і пустота», – каже Євген Баров.
До слова, Тарас Слободян – єдиний тернополянин серед героїв Небесної Сотні.
