Місцеві територіальні громади починають відчувати на собі процеси децентралізації. Жителі приміської зони навколо Тернополя обурені рішенням, прийнятим депутатами міської ради, «Про взаємовідносини з об’єднаними територіальними громадами (іншими органами місцевого самоврядування) у сфері надання послуг». Відтепер у бюджетних установах обласного центру жителі навколишніх сіл змушені оплачувати повну вартість навчання чи лікування.
Діти, прописані у сільській місцевості, які відвідують дитячі садочки чи заклади позашкільної освіти у Тернополі та люди, які хочуть лікуватися у медичних закладах обласного центру, відтепер змушені платити за послуги повну вартість. Для тернополян витрати частково компенсує місто. Таке рішення прийняли на останній сесії міської ради.
- Ми знаємо, що значна кількість людей, які не проживають в місті, лікуються у закладах Тернополя, значна кількість дітей відвідує дошкільні і позашкільні заклади, які утримуються за кошти платників податків, за кошти міського бюджету, – коментує рішення міський голова Тернополя Сергій Надал. – Були зроблені розрахунки, скільки вартує надання таких послуг за місяць. Депутатами прийнято рішення направити відповідні звернення до об’єднаних громад чи сільських або міських рад, в яких проінформують про вартість цих послуг з тією метою, щоб вони уклали угоди про міжбюджеті трансферти. Якщо їхні діти чи їхні люди бажають навчатися чи лікуватися в місті Тернополі, вони повинні це оплатити з коштів власних бюджетів.
За розрахунками міської ради, витрати на одного учня у дошкільних навчальних закладах становлять 1215 гривень, у позашкільних – 329 гривень, ПТУ – 1690 гривень, дитячі юнацькі спортивні школи – 711 гривень. Медичні послуги за ліжко-день у стаціонарі коштують 329 гривень, денний стаціонар – 71,9 гривень, перебування в пологовому будинку – 741 гривень, за відвідування лікаря поліклініки вузької спеціалізації – 43,2 гривень, лікаря первинної медико-санітарної допомоги – 35,6 гривень, лікаря стомат-поліклініки – 43 гривні. Звісно, міський бюджет розраховує на міжбюджетні трансферти від навколишніх сіл, адже ці кошти можна спрямувати на ремонт доріг, благоустрій міста тощо.
Зрозуміти можна і гнів жителів приміських сіл, адже замість 11.50, як платять за день перебування у садку прописані в Тернополі, вони витрачатимуть 18.50. Це ж стосується закладів позашкільної освіти і міських закладів охорони здоров’я. Левова частина жителів приміської зони працює у Тернополі, відтак сплачує податки до місцевого бюджету. У соцмережах шириться хвиля обурення з приводу такої волі депутатів, а активіст ВО «Автомайдан» Павло Іванечко навіть підготував судовий позов до міської ради, оскільки вважає рішення таким, що суперечить Конституції України.
- Я хоч і прописаний в Гаях Шевченківських, але працюю в Тернополі, сплачую податки у Тернополі, відтак наповнюю міський бюджет, як будь-який тернополянин. Тому для мене дуже дивно, чому я не можу користуватися послугами, які надає держава, в тому числі дошкільною освітою для моїх дітей. Це мене обурило найбільше, тому я вирішив захищати себе у такий конституційно-правовий спосіб, – розповідає Павло Іванечко.
У процесі формування територіальних громад жодне із навколишніх сіл не виявило бажання приєднатися до обласного центру. Сільський голова Гаїв Шевченківських Богдан Брич має свою версію щодо рішення сесії.
- Моя особиста думка: тут погарячкували і депутати, і очільник міста. Не можна розділяти людей на жителів села і міста, ми навпаки повинні об’єднуватись, думати загальнодержавницькими категоріями. Я це розумію, як певною мірою шантаж. Ми ж бачимо, що жодне із сіл навколо міста не виявило бажання приєднатися до територіальної громади Тернополя. Можливо, таким чином міська влада хоче нас трохи змотивувати, – каже Богдан Брич.
Для отримання преференцій треба довести, що дитина прописана в місті. Тому рішення Тернопільської міської ради не тільки збурило настрої людей, а й спровокувало черги в обслуговуючих підприємствах, які видають довідки.
Тернопільська децентралізація нагадує незарадну дитину, яка не знає, що робити із наданими державою повноваженнями, хоча має від того безумовну радість. Адже розширення повноважень означає збільшення об’ємів влади, відтак прийняття не завжди обгрутованих рішень, які не сприяють об’єднанню громад.
Наталка Колтун, Рідне Тернопілля
