Фото з мережі інтернет
В 2017 році виповнюється 790 років від першої писемної згадки про місто Кременець на Тернопільщині. Вперше місто було згадано на сторінках Галицько-Волинського літопису, у зв’язку з переможною битвою в місті волинського князя Данила Галицького з угорським королем Андрієм.
Прогулюючись по старовинних вулицях міста, спілкуючись з його мешканцями, розумієш скільки таємниць приховує в собі Кременець.
Фото:Wikimedia
З усіх почутих легенд про Кременець найбільше приваблюють найбільше ті, що стосуються такої колоритної постаті, як неаполітанська принцеса Бона Сфорца д’Арагон, яка була другою дружиною польського короля Сигізмунда І Старого. Вона походила від міланських герцогів, була донькою Івана Галеацці Сфорці та Ізабелли Арагонської. Змішання різних кровей говорило саме за себе, слід зазначити, що за національністю вона була наполовину італійка та іспанка. Освіту та виховання вона отримала при пишному дворі Людовіко Сфорца. Це була надзвичайно вродлива та розумна жінка, яка мала великий вплив на свого чоловіка, а, згодом, і на сина Сігізмунда Августа. Одружившись вона отримала у 20-річне володіння ряд міст, аж до 1556 року, серед яких був і Кременець, який в 1536 році Сигізмунд передав у вічне володіння дружині.
За переказами чомусь вважається, що сама королева жодного разу не приїжджала до Кременецького замку. Але не дивлячись на це жителі міста люблять розповідати про Бону різні легенди, які б не змогли відбутись без безпосередньої участі королеви. Зокрема, цікавою є розповідь про те, як Бона звеліла зробити підвісний міст на шкіряних пасах. Не зважаючи на попередження про небезпеку вона вирішила проїхати по містку на кареті – і як результат – міст не витримав. В результаті королева зірвалась вниз, але чудом врятувалась, бо почала молитись. З тих часів гору, на якій знаходиться замок нарекли Боною.
Одна з легенд говорить про те, що коли Бона поверталась до Італії, то прихопила з собою частину польської казни, те, що не змогла взяти, а це дванадцять возів золота, веліла сховати в колодязі на горі, глибина, якого сягала 34 м. Охороняти золото залишила найсимпатичнішу кременчанку. З того часу існує повір’я, про те, що якщо хлопець на Великдень о півночі спуститься в колодязь, то побачить там 12 дверей, за якими і знаходяться скарби. Тоді сміливець повинен поки годинник б’є 12 разів відкрити всі двері, взяти золото і врятувати дівчину. Хто не вкладеться в час – залишиться на віки в колодязі. На жаль, до цього часу нікому цього зробити не вдалося.
Судячи з її умілих рішень вона зарекомендувала себе як практична господиня, адже до того ж займалася на той час нежіночою роботою. Саме Бона принесла до Польщі мистецтво Ренесансу, при її дворі постійно були відомі художники, скульптури, архітектори.
Досить моторошною є легенда про те, що задля вічної молодості і краси, Бона веліла замордувати в Кременецькому замку близько 300 дівчат, для того, щоб купатись і їх крові. Закінчила своє життя Бона в м. Барі в Італії, і найімовірніше, що на своїй батьківщині досягнувши 63 річного віку була отруєна власним лікарем, який був підкуплений іспанським королем Філіппом ІІ із династії Габсбургів.
Для того, щоб відчути справжню красу та містичність Кременецького замку, треба обов’язково самому відвідати місто, тому запрошуємо.
Фото з мережі інтернет
