Червоний замок по праву несе назву найтаємничішого замку України. Сьогодні ми можемо спостерігати лише дві зубчасті круглі вежі, залишки минулої величі. Побудований ще в 9 столітті, потім він був перебудований повністю. Він – єдине, що залишилося від поселення, повністю відірваного від цивілізації. Це надає йому таємничості і загадковості. Веде до нього єдина ґрунтова дорога, а коли йдуть дощі або негода – ця дорога стає непрохідною.
Червоногородський замок – являє собою оборонну споруду, що була перебудована на палац Каролем Понінським у першій половині 19 ст. Розташована ця казкова споруда в живописному урочищі на високому пагорбі серед глибокої котловини р. Джурин.
Що залишилося зі столиці колись могутнього Червоногородського князівства? Тепер такого населеного пункту, як Червоногород, не знайдеш на жодній сучасній мапі або в довідниках, цей «хутір» вже давно ліквідований. Величезний костел 15 ст. – повна руїна, а з неприступного колись замку,перебудованого у 70-х р.р. 19 ст. за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича на палац, залишилися напівзруйновані вежі.
Благодатна природа сприяла тому, що люди почали оселятися тут у 9 ст.ще за часів Русі, що пізніше мала назву «Червона», а перший дерев’яний замок належав до відомих за літописа мичервенських міст. Назва місцевості, в якій розташований палац походить від червоного кольору місцевого пісковику.Та як свідчить подальша історія цих земель, назва підтверджується ще й через величезну кількість пролитої крові.За однією з багатьох легенд цього чудового, але постійно страждаючого через свою красу, краю – водоспад утворився завдяки татаро-монголам, що намагаючись захопити оточений в ті часи водою р. Джурин замок, прокопали нове русло для неї в 1241р.
В 1340р. Червоногородський замок захопив Казимир III Великий.З хронік Биховця дізнаємось, що 1351р. він дістається Коріатовичям, які заснували тут домініканський монастир, що був з годом знищений молдавським князем Петром. Пізніше споруда переходить до Владиславa II Ягайла, що віддає її подільському воєводі Спиткові , а після його смерті своєму брату Свидригайлу.
На початку 15 ст. Червоногород належить Вітовту, але починаючи з 1434р.після приєднання Поділля до Польщі, стає королівським містом з власним старостою. Отримавши місто в заставу від короля, Теодор Бучацький відбудовує домініканський монастир і надає Червоногороду в 1448 р. магдебурзьке право. Після Бучацьких місто належало Язловецьким, а в 1538р.його знову знищили татари і волохи.
Відомо, що червоногородським старостою на початку 17 ст. був львівський каштелян Микола Данилович, а замок на той час вже мурований з чотирма вежами на кутах, був оточений оборонним муром із в’їзною брамою.
У 1648р. під час Національно-визвольної війни українського народу замком оволоділи повстанські загони, а 1672р. його захопило військо турецького султана Магомета IV. Під час панування турків Червоногородський замок залишили мешканцями,а після їх повернення він стояв розорений.
В 1765р. Червоний город описується як поселення, а не як місто. Замок – як збудований за старосвітською архітектурою і обнесений мурами, поруйнованими в деяких місцях. Згадується й старожитний монастирський костел, що стоїть біля замку.
У 1778р. замок в Червоногороді стає власністю Кароля Понінського, що 1820р. розпочинає реконструкцію. Він звелів розібрати 2 вежі й частину споруди, а дві інші вежі з деякими стінами використав для спорудження палацу на основі замку. Пізніше, син Кароля Калікст,розібрав вежі, бо вважав їх низькими і збудував на цих самих місцях, у псевдоренесансному стилі, вищі й об’ємніші.
На початку 20 ст. палац в Червоногороді мав вишукану терасу в італійському стилі та портик з 6 колон та фронтону, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном. В період 1-ї світової війни палац зазнав значних руйнувань, які довершила 2-а світова. До наших часів збереглися дві пошкоджені вежі, потребуючі реставрації костел й усипальниця Понінських, що разом з водоспадом утворюють унікальний історико-ландшафтний комплекс у мальовничій місцевості Червоногорода.
Цікаво те, що у стінах Червоноградської фортеці у 80-х роках 16 століття відгуляв своє весілля батько Богдана Хмельницького Михайло Хмельницький.
На жаль, недоглянутий в наш час, замок руйнується, і декілька років тому втратив половину однієї вежі…