Фото з мережі інтернет
У селі Ромашівка Чортківського району живуть здебільшого високі і красиві люди. Загалом набагато вищі середнього зросту.
Нині це село занепадає. Більшість жителів пороз’їжджалися про містах або на заробітки. Тож чимало гарних і високих українців саме звідти.
– Прожила у Ромашівці 10 років. – розповідає пані Ольга із сусіднього села. – Таких людей під один стандарт рідко де побачиш. Невисоких – одиниці. Усі – високі і сильні, довгоногі. Чому такі подібні? З давніх часів одружувалися чоловіки і жінки з нареченими лише зі свого села. Навіть троюрідні сестри і брати. Рідко коли якийсь хлопець женився на «чужій» дівчині з іншого села. Тепер, правда, вже не так. Є трохи приїжджих.
А ще там люди відкриті один до одного. Як прокидалася сусідка вранці, могла до обіду оббігти всю вулицю, розказуючи, що де трапилося. Ходили один до одного в гості. Приїде дільничний міліціонер до села трясти за горілкою, то люди збиралися в одній хаті, знаючи, що він туди точно не прийде. Дільничний не турбував тих, хто був при уряді і партії. Якщо прийшов з понятими до першої хати, то на іншому кінці села про це вже знали. Один одному переказували. Допомагали у всьому. Городи садили і викопували разом. Маю ностальгію за роками, прожитими там.
– Я б не сказала, що люди в Ромашівці і тепер такі ж фізично сильні, як у шістдесятих-сімдесятих роках минулого століття. – додає жителька Ромашівки Надія. – Але роботящі аж занадто. Дуже себе заганяють. По інших селах бачила, що люди посідають після роботи на лавку та й відпочивають. У Ромашівці навпаки – прийдуть з роботи і не знають, чого вчепитися. Не впевнена, чи то варто так тяжко працювати.
