Фото з мережі інтернет
Вже зараз у цих річках води в межах 50-80% від норми. Гідрологічна посуха і безгосподарність поставили на грань висихання двох водних артерій Тернопільщини, повідомляє Depo.Хмельницький. Час “Ч” може настати вже за пару років, якщо не змінити ситуацію.
“Наразі бачимо інтенсивне заростання русел, пересихання малих і частин річищ середніх річок, виснаження запасів ґрунтових вод, місцями спостерігається повне висихання свердловин та колодязів, – константує член ради Національного екологічного центру України Галина Проців. – А це ще й позначається на водозабезпеченні населення питною водою та погіршенням її якості.”
Кілька безсніжних зим, низька водність весняного періоду та тривалі періоди сухої та спекотної погоди – результат не забарився – води катма.
Легко спрогнозувати при такому розвитку подій непродуктивну роботу енергетичного і водогосподарського комплексу; об’єктів комунального, рибного господарств; водозабір поверхневих вод для виробничих і соціальних потреб через зменшення доступних водних ресурсів; погіршення екологічної ситуації.
“Маловоддя, яке ми спостерігаємо, має декілька причин, – розповідає Галина Проців. – Перша – безконтрольні, несанкціоновані вирубки лісів, особливо в місцях водозаборів, де формуються головні притоки річки. Деякі урочища у верхів’ї Дністра настільки винищені, що видніються лисі пагорби. Друга причина – масове будівництво малих ГЕС у верхів’ї річки, які найактивніше зводились у 2010 — 2011 роках. Зараз їх близько тридцяти – i дiючих, і тих, що на стадії будівництва. І третя причина – масове неконтрольоване будівництво в долині Дністра і його приток. Воно, звичайно, незаконне, тому що це землі водного фонду, й експлуатація цих зон заборонена: десь на 50, а десь на 100 – 200 метрів від урізу води. Однак будівництво ведеться, причому не лише індивідуальне, а й промислове.”
Найзагрозливіша небезпека для річок в цій ситуації – ГЕС, які блокують водоносні артерії. Голова Тернопільської ГО “Скеля” Андрій Об’єщик переконаний, що саме ці об’єкти стали причиною висихання річки Збруч.
“Найбільша проблема стосовно врегульованості цієї річки в тому, що на ній працюють багато ГЕС, які зводять власні дамби, – розповідає активіст. – Коли на річці стоїть перепона, її русло не промивається. Тож вона рано чи пізно замулюється. Це призводить до того, що річка помирає.”
Ще нещодавно глибина річки Збруч сягала 3 метрів, зараз у деяких місцях – “горобцю по коліна”. Тут розміщено близько півтори десятка міні-ГЕС. Та й, як стверджують активісти, частина з них працюють без документів.
“Ми зверталися у природоохоронні органи, які надали нам інформацію, що дозволів на роботу таких об’єктів профільні управління не надавали. Свої запити ми надіслали в управління водгоспу, екології, екоінспекцію і просили надати роз’яснення з приводу будівництва дамб. З’ясувалося, що жодних погоджень немає,” – зазначає пан Андрій Об’єщик.
“Головною причиною є неприродне втручання в біосистему річки, – пояснює активіст. – Річ у тім, що Нічлава наповнює багато ставків. Їх власники намагаються спустити воду, аби виловити рибу. Але ставок не має чим знову наповнитись.”
Нагадаємо, з приводу захисту Дністра депутати Тернопільщини звернулися до голів сусідніх областей – Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської – з проханням заборонити промисловий вилов риби у 2016-2018 роках.
Вітчизняні науковці та екологи вказують, що за останні 20 років кількість рибних запасів у Дністрі зменшилась у десятки разів. У результаті цих негативних впливів, за останні роки спостерігається різке зменшення чисельності основних видів риб – судака, коропа, сома, ляща. При цьому близько 80% видового складу риб охороняється відповідно до різних нормативних актів, у тому числі міжнародних, а 16 видів занесено до Червоної книги України.
Щоб врятувати не лише Дністер, а й менші ріки, при Тернопільській облдержадміністрації створено навіть спеціальну комісію. Вона займатиметься вивченням впливу на водойми окремих об’єктів. Наразі вона розслідує діяльність на річці Збруч кількох ГЕС.
