Україна збирається побудувати надшвидкісну систему поїздів Hyperloop, придуману американським винахідником Ілоном Маском. Проект досі ніде не реалізований.
Тестову площадку побудують у Дніпрі, яку планують запустити у 2019 році, перейшовши таким чином до реалізації проекту Hyperloop. За попередніми підрахунками, на будівництво інфраструктури піде майже 4 млрд доларів.
Hyperloop – транспорт майбутнього
Hyperloop – можливий п’ятий вид транспорту, який покликаний замінити поїзди і провести транспортну революцію, як це зробили локомотив, автомобіль і літак.
Маск каже, що ідея прийшла до нього під час довгої пробки. За його словами, це щось середнє між надзвуковим пасажирським літаком Concorde, рельсотроном і столом для аерохокею.
Hyperloop був задуманий як розташований на опорах надземний трубопровід, усередині якого зі швидкістю від 480 до 1220 км за годину (у залежності від ландшафту) з інтервалом у 30 секунд в одному напрямку переміщаються одиночні транспортні капсули довжиною 25-30 метрів.
Маск хоче, щоб люди подорожували в бобах (за типом у таких же, як у бобслеї, тільки більших), які будуть зі свистом проноситися через сталеві труби, встановлені на пілонах чи стовпах, спроектованих так, щоб пережити каліфорнійський землетрус.
Ці пілони, виконані із залізобетону, будуть рознесені на кожні 30 м (або близько того) і будуть заввишки в 6, 15 і 30 м залежно від місцевості.
Команда Маска вирішила, що тиск повітря всередині системи має бути в шість разів менший за тиск тонкої атмосфери Марса, що в значній мірі знизить опір під час розгону бобів.
Серцем системи буде цей самий боб. Щоб труба була найменш технологічною, боб повинен стояти на металевих лижах, які котяться чи левітують по подушці повітря, що накачується через невеликі отвори в лижах.
Магніти на лижах у парі з електромагнітним імпульсом дають бобу перший поштовх, після якого відчуття швидкості зникне.
Маск обіцяє, що боби будуть зручними і безпечними. Вони будуть рухатися по Hyperloop по одному, відбуватимуть раз у 30 секунд або близько того і рухатимуться в середньому на відстані 37 км один від одного.
Пасажири зможуть входити і виходити на кожному кінці труби і через відгалуження вздовж труби. Кожен пасажирський боб вміщуватиме 28 осіб, що сидітимуть по 14 осіб у два ряди, разом з багажним відділенням на одному кінці. Пасажири будуть платити близько 20 доларів за квиток в один кінець.
Однак є очевидні мінуси: не буде вбиральні, а кабінка достатньо тісна, щоб не підійти людям, які страждають від клаустрофобії.
Реалізацією ідеї Маска займаються три команди – Hyperloop Transportation Technologies, Virgin Hyperloop One і Boring Company, оскільки він говорив, що не займатиметься Hyperloop, проте пізніше передумав.
Hyperloop швидше за все буде не зовсім колійнею петлею, як це відображено в назві проекту (англ. Loop – петля). Поки точно невідомо, який саме вигляд матиме транспортна схема, але швидше за все вона буде схожа на стандартне метро у великих містах світу – коли кожен окремий тунель веде до окремого місця призначення.
Окреме питання викликає швидкість Hyperloop. Останні тести змогли розігнати капсулу до 386 км за годину. Наприклад, деякі японські поїзди на магнітній подушці розганяються до 600 км за годину.
Декілька країн, такі як Британія, Швеція, Естонія, Нідердланди, Росія та інші, говорили про свою зацікавленість у будівництві Hyperloop на своїй території.
У США шлях може бути прокладений з Чикаго через Колумбус у Піттсбург або з Далласа в Ларедо і Г’юстон. Третій варіант – Шаен – Денвер – Пуебло. Четвертий – Маямі – Орландо.
В Індії Hyperloop може курсувати з Бенгалуру в Ченнаї або з Мумбаї в Ченнаї.
Найближчим до реалізації сьогодні є маршрут у США, який пройде по лінії Нью-Йорк – Філадельфія – Балтимор – Вашингтон. Нещодавно транспортне управління Вашингтона видало попередній дозвіл компанії Маска Boring Company на реалізацію проекту підземної автомагістралі.
Однак реалізація Маска помітно відрізняється від його ідеї – замість бобів по тунелях переміщаються ліфти з особистими автомобілями.
Також проект Hyperloop One може з’явитися в ОАЕ, де планується з’єднати міста Дубай і Абу-Дабі.
Китай, своєю чергою, розробляє власну систему транспортування, схожу за своєю концепцією на Hyperloop.
Hyperloop в Україні
22 лютого міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив про появу Центру транспортних інновацій HypeUA, який має створити тестову площадку для реалізації проекту Hyperloop в Україні. Займуться розрахунками українські вчені з Академії наук.
Пізніше держконцерн Укроборонпром заявив, що підключається до ініціативи Міністерства інфраструктури і візьме участь у створенні Hyperloop в Україні.
Як зазначив голова Укроборонпрому Павло Букін, до складу держконцерну входять понад 30 наукових центрів, частина з яких мають технології і науковий досвід, необхідні для реалізації цього проекту.
Центром розробки і тестування вакуумного поїзда стане місто Дніпро.
Проект в Україні підтримує корпорація Octagonal, яка працює над проектом Hyperloop у Мексиці. До проекту також долучилися Каховський завод електрозварювального устаткування, інноваційний парк Unit City та інші компанії.
Реалізація проекту в Україні буде проходити в три етапи:
Перший етап. Наукова оцінка проекту Hyperloop, яку проведуть вчені Національної академії наук з іншими експертами. У відомстві сподіваються, що за рік знайдуться приватні інвестори – вони й профінансують тестування і розробку технології.
Другий етап. Будівництво тестового майданчика, який планують побудувати у 2019 році. Випробування і дослідження будуть проводитися на ній близько двох років. Омелян вважає, що будівництвом має займатися приватна компанія, а не держава.
Третій етап. Переговори з компанією, що розробляє поїзди Hyperloop. Україна планує вести переговори з американською компанією Virgin Hyperloop One.
Співзасновник Octagonal Іван Огільчин каже, що Hyperloop може біти успішним в Україні і піде на користь країні.
“Ми маємо підтвердити: скільки нових робочих місць створено, скільки податків буде сплачено, скільки наукового потенціалу країни будуть залучено. І сама система законодавства має бути адаптована. А це означає, що будь-який глобальний інвестор із задоволенням буде інвестувати в Україну”, – розповів він.
Доктор економічних наук, академік НАН України Валерій Геєць також говорить про створення нових робочих місць завдяки Hyperloop. Також, за його словами, будуть розвиватися суміжні сфери промисловості.
Омелян зазначає, що скоро запуску Hyperloop в Україні чекати не варто.
“Не треба очікувати, що завтра ми відкриємо двері, сядемо в капсулу і помчимо. Адже навіть на світовому рівні ця система не є досконалою”, – говорить міністр.
Однак його радник виявився більш оптимістичний: на його думку, це питання трьох-п’яти років.
