Стара австрійська колонка з чавуну на початку століття стояла на вулиці Міцкевича (сучасний бульвар Шевченка). Її світлини тернопільський краєзнавець Тарас Циклиняк показав скульптору та художнику Дмитру Мулярчукові, який одразу ж вхопився за ідею відновлення. До неї пристали ще кілька авторів, які вже працювали над подібними проектами, зокрема, над макетом старого міста, розміщеним перед Архикатедральним собором.
– Цікаво було б її відтворити, додати ще якісь елементи скульптурні, які б асоціювались у нас із тим часом і могли відтворити середовище ХІХ-початку ХХ ст., – розповідає Дмитро Мулярчук. – А якщо її розмістити у відповідному місці, це була б туристична родзинка для Тернополя.
Загальні обриси відповідатимуть автентичній колонці, додадуть хіба кілька скульптурних елементів. На відміну від австрійського водогону, з якого свого часу набирали воду, це повинен бути витвір мистецтва, переконані автори, серед яких різьбяр Володимир Дусан. Його робота полягатиме у деталях, які прикрашатимуть колонку.
– Думаю, варто додати якоїсь динаміки. От, наприклад, хлопчик, якого бачимо на фотографії, стане одним із елементів і збагатить композицію з художньої точки зору. На одній із сторін буде геральдика, ще однією скульптурною деталлю стане голуб, – каже Володимир Дусан.
Фото Тараса Циклиняка
Кожна із чотирьох сторін колонки матиме 75 см завширшки. Висота композиції – 2 метри 70 см. Вона не буде лише декоративною, колонку обладнають спеціальним фільтром, щоб воду можна було пити.
– Частково це доповнить втрачене обличчя міста, але не поверне того, що Тернопіль втратив по масштабних об’єктах. Нам треба різними шляхами, наскільки це можливо, повертати історичний центр міста, цим ми зможемо привабити туристів, – зазначає архітектор Борис Солонін.
Митці додають, такі колонки – справжній раритет, у Європі вони зустрічаються вкрай рідко. Де саме розмістять нову туристичну принаду, не розголошують. Не афішують й дату відкриття, проте запевняють, колонка запрацює до кінця року. Навколо неї облаштують міні-сквер із ліхтарями, озелененням, лавочками.
Наталка Колтун, Рідне Тернопілля
